disjunct

UK: /dɪsˈdʒʌŋkt/
US: /dɪsˈdʒʌŋkt/

Прикметник

роз'єднаний; розчленований; окремий

Це прикметник, що описує щось відокремлене або несумісне. Використовується для вказівки на речі, які не з'єднані або не пов'язані один з одним.

The disjunct options confused the students. [ ] [ ]

Роздільні варіанти заплутали студентів.

His disjunct reasoning led to misunderstandings. [ ] [ ]

Його несумісне міркування призвело до непорозумінь.

We had disjunct thoughts about the project. [ ] [ ]

У нас були відокремлені думки про проект.

Синоніми

isolated

Антоніми

conjunct

Поширені запитання

Слово «disjunct» в англійській мові означає: Це прикметник, що описує щось відокремлене або несумісне. Використовується для вказівки на речі, які не з'єднані або не пов'язані один з одним.

Слово «disjunct» вимовляється як дизджанкт (/dɪsˈdʒʌŋkt/) у британській англійській та дизджанкт (/dɪsˈdʒʌŋkt/) в американській.

Синоніми слова «disjunct»: isolated. Антоніми: conjunct.

Слово «disjunct» може перекладатися як: «роз'єднаний; розчленований; окремий».

Приклад використання слова «disjunct»: «The disjunct options confused the students.» (переклад: «Роздільні варіанти заплутали студентів.»). Більше прикладів на сторінці.