conjunct

UK: /ˈkɑn.dʒʌŋkt/
US: /kənˈdʒʌŋkt/

Прикметник

з'єднаний; сполучений; зв'язаний; об'єднаний

Прикметник, що описує щось, що з'єднується або пов'язується з чимось іншим, зазвичай в контексті граматики або логіки.

In English, 'and' is a common conjunct. [ ] [ ]

В англійській мові 'і' є поширеним сполучником.

He used a conjunct sentence to join two ideas. [ ] [ ]

Він використав з'єднуване речення, щоб об'єднати дві ідеї.

Conjunct phrases can make writing clearer. [ ] [ ]

З'єднувані фрази можуть зробити письмовий текст зрозумілішим.

Синоніми

shared conjunctive concerted

Антоніми

disjunct

Поширені запитання

Слово «conjunct» в англійській мові означає: Прикметник, що описує щось, що з'єднується або пов'язується з чимось іншим, зазвичай в контексті граматики або логіки.

Слово «conjunct» вимовляється як конжакт (/ˈkɑn.dʒʌŋkt/) у британській англійській та конжакт (/kənˈdʒʌŋkt/) в американській.

Синоніми слова «conjunct»: shared, conjunctive, concerted. Антоніми: disjunct.

Слово «conjunct» може перекладатися як: «з'єднаний; сполучений; зв'язаний; об'єднаний».

Приклад використання слова «conjunct»: «In English, 'and' is a common conjunct.» (переклад: «В англійській мові 'і' є поширеним сполучником.»). Більше прикладів на сторінці.