Це слово вживається для позначення особи, яка відчуває почуття самотності, смутку або відчуженості, зазвичай внаслідок втрати або ізоляції.
The desolater walked alone in the park. [ ] [ ]
Спустошений йшов в одиночку по парку.
The desolater stared out the window, lost in thought. [ ] [ ]
Спустошений дивився у вікно, потопаючи в думках.
He felt like a desolater after his friend moved away. [ ] [ ]
Він відчував себе спустошеним після того, як друг переїхав.