defy

UK: /dɪˈfaɪ/
US: /dɪˈfaɪ/

Дієслово

кидати виклик, викликати відверто не слухатися; ігнорувати, зневажати не піддаватися, бути складним

Протистояти або ігнорувати владу, правила чи очікування. Відзначається сміливістю або рішучістю.

The child defies the teacher's orders. [ ] [ ]

Дитина не слухає вказівок вчителя.

She defies the rules and plays outside. [ ] [ ]

Вона ігнорує правила і грає на вулиці.

He defies expectations with his achievements. [ ] [ ]

Він перевершує сподівання своїми досягненнями.

Синоніми

dare withstand refuse hold

Іменник

виклик

Це слово означає відкритий виклик або опір чомусь, зазвичай правилам або авторитету.

She showed defiance by standing up to the teacher. [ ] [ ]

Вона проявила непокору, піднявшись проти вчителя.

His defiance of the rules surprised everyone. [ ] [ ]

Його виклик правилам здивував усіх.

The child’s defiance was evident during the game. [ ] [ ]

Непокора дитини була очевидною під час гри.

Поширені запитання

Слово «defy» в англійській мові означає: Протистояти або ігнорувати владу, правила чи очікування. Відзначається сміливістю або рішучістю.

Слово «defy» вимовляється як діфа́й (/dɪˈfaɪ/) у британській англійській та діфа́й (/dɪˈfaɪ/) в американській.

Синоніми слова «defy»: dare, withstand, refuse, hold.

Слово «defy» може перекладатися як: «кидати виклик, викликати», «відверто не слухатися; ігнорувати, зневажати», «не піддаватися, бути складним», «виклик».

Приклад використання слова «defy»: «The child defies the teacher's orders.» (переклад: «Дитина не слухає вказівок вчителя.»). Більше прикладів на сторінці.