Відзначає стан неспокою або тривоги. Використовується для опису чогось або когось, хто переживає хвилювання або невпевненість.
She felt unquiet during the exam. [ ] [ ]
Вона відчувала неспокій під час екзамену.
The unquiet night made it hard to sleep. [ ] [ ]
Неспокійна ніч ускладнювала сон.
The unquiet child couldn't sit still in class. [ ] [ ]
Неспокійна дитина не могла всидіти на місці в класі.
Стан неспокою або тривоги, що може бути спричинений різними факторами, такими як емоції, думки або зовнішні обставини.
The unquiet mind made it hard for her to sleep. [ ] [ ]
Неспокійний розум ускладнював їй сон.
They felt an unquiet atmosphere in the room. [ ] [ ]
Вони відчули неспокійну атмосферу в кімнаті.
His unquiet heart yearned for adventure. [ ] [ ]
Його неспокійне серце прагнуло пригод.