substantive

UK: /səbˈstæn.tɪv/
US: /səbˈstæn.t̬ɪv/

Прикметник

реальний, дійсний, існуючий істотний, пов'язаний із суттю міцний, ґрунтовний, солідний; сталий значний, досить великий, чималий самостійний, незалежний (граматичне) субстантивний

Прикметник, який описує щось, що має сутність або є основним у певному контексті, зазвичай у юридичних або наукових текстах.

The substantive issues need to be addressed first. [ ] [ ]

Перш за все потрібно вирішити суттєві питання.

She gave a substantive argument in the debate. [ ] [ ]

Вона навела суттєвий аргумент під час дебатів.

We have a substantive plan for the project. [ ] [ ]

У нас є суттєвий план для цього проекту.

Синоніми

essential substantial meaty

Антоніми

adjective

Іменник

іменник ( також noun ~ )

Слово, яке позначає особу, предмет, місце або явище. Іменники можуть бути конкретними або абстрактними, є основою речень.

The cat is on the roof. [ ] [ ]

Кіт на даху.

She has a book. [ ] [ ]

У неї є книга.

They love music. [ ] [ ]

Вони люблять музику.

Поширені запитання

Слово «substantive» в англійській мові означає: Прикметник, який описує щось, що має сутність або є основним у певному контексті, зазвичай у юридичних або наукових текстах.

Слово «substantive» вимовляється як сабстентів (/səbˈstæn.tɪv/) у британській англійській та сабстентів (/səbˈstæn.t̬ɪv/) в американській.

Синоніми слова «substantive»: essential, substantial, meaty. Антоніми: adjective.

Слово «substantive» може перекладатися як: «реальний, дійсний, існуючий», «істотний, пов'язаний із суттю», «міцний, ґрунтовний, солідний; сталий», «значний, досить великий, чималий», «самостійний, незалежний», «(граматичне) субстантивний», «іменник ( також noun ~ )».

Приклад використання слова «substantive»: «The substantive issues need to be addressed first.» (переклад: «Перш за все потрібно вирішити суттєві питання.»). Більше прикладів на сторінці.