Вживається для опису дій або способу, коли щось заспокоює або розслабляє. Часто вживається в контексті звуків, голосів або дій, які мають заспокійливий ефект.
She spoke soothingly to the baby. [ ] [ ]
Вона розмовляла заспокійливим голосом з немовлям.
He petted the cat soothingly. [ ] [ ]
Він заспокійливо гладив кішку.
The music played soothingly in the background. [ ] [ ]
Музика грала заспокійливо на фоні.