Прикметник, що описує думки або рішення, засновані на логіці та обґрунтуванні, а не на емоціях чи припущеннях.
His reasoned approach helped solve the problem. [ ] [ ]
Його обґрунтований підхід допоміг вирішити проблему.
They had a reasoned discussion about the topic. [ ] [ ]
Вони провели обґрунтовану дискусію на цю тему.
She gave a reasoned argument for her decision. [ ] [ ]
Вона навела обґрунтоване пояснення для свого рішення.