Прикметник, що описує стан трясіння або вібрації, часто використовуваний для опису інтенсивних рухів або емоцій, таких як страх чи нервозність.
The ground was quaking during the earthquake. [ ] [ ]
Земля тряслася під час землетрусу.
The quaking leaves signal a strong wind. [ ] [ ]
Трясіння листя сигналізує про сильний вітер.
She felt her body quaking with fear. [ ] [ ]
Вона відчула, як її тіло трясеться від страху.