predicative

UK: /prɪˈdɪk.ə.tɪv/
US: /prɪˈdɪk.ə.t̬ɪv/

Іменник

іменна частина присудка, предикативний член

Термін, що стосується властивості або функції в реченні, яка стосується суб'єкта, часто виражається за допомогою дієслов або прикметника.

She seems tired. [ ] [ ]

Вона виглядає втомленою.

The cat is happy. [ ] [ ]

Кіт щасливий.

They are friends. [ ] [ ]

Вони друзі.

Антоніми

attributive

Прикметник

предикативний

Прикметник, що характеризує підмет у реченні, зазвичай виражає стан, ознаки або якість предмета.

The food smells delicious. [ ] [ ]

Їжа пахне смачно.

The sky is blue. [ ] [ ]

Небо є синім.

She seems happy. [ ] [ ]

Вона здається щасливою.

Поширені запитання

Слово «predicative» в англійській мові означає: Термін, що стосується властивості або функції в реченні, яка стосується суб'єкта, часто виражається за допомогою дієслов або прикметника.

Слово «predicative» вимовляється як предіктів (/prɪˈdɪk.ə.tɪv/) у британській англійській та предіктів (/prɪˈdɪk.ə.t̬ɪv/) в американській.

Антоніми: attributive.

Слово «predicative» може перекладатися як: «іменна частина присудка, предикативний член», «предикативний».

Приклад використання слова «predicative»: «She seems tired.» (переклад: «Вона виглядає втомленою.»). Більше прикладів на сторінці.