predicate

UK: /ˈpɹɛdɪkət/
US: /ˈpred.ə.kət/

Дієслово

твердити, стверджувати; робити заяву проповідувати обґрунтовувати фактами наводити на думку

Частина речення, яка вказує на дію, стан або ознаку підмета. Зазвичай містить присудок або дієслово.

She runs every morning. [ ] [ ]

Вона бігає щоранку.

The cat is sleeping. [ ] [ ]

Кіт спить.

They play football in the park. [ ] [ ]

Вони грають у футбол у парку.

Синоніми

proclaim connote

Іменник

(граматичне) присудок, предикат лог. твердження

Це частина речення, яка твердить щось про підмет. Вона містить дієслово та додаткову інформацію про дію чи стан підмета.

She runs every morning. [ ] [ ]

Вона бігає кожного ранку.

The dog is barking loudly. [ ] [ ]

Собака гучно гавкає.

They are playing soccer. [ ] [ ]

Вони грають у футбол.

Поширені запитання

Слово «predicate» в англійській мові означає: Частина речення, яка вказує на дію, стан або ознаку підмета. Зазвичай містить присудок або дієслово.

Слово «predicate» вимовляється як премдікеіт (/ˈpɹɛdɪkət/) у британській англійській та предікеіт (/ˈpred.ə.kət/) в американській.

Синоніми слова «predicate»: proclaim, connote.

Слово «predicate» може перекладатися як: «твердити, стверджувати; робити заяву», «проповідувати», «обґрунтовувати фактами», «наводити на думку», «(граматичне) присудок, предикат», «лог. твердження».

Приклад використання слова «predicate»: «She runs every morning.» (переклад: «Вона бігає щоранку.»). Більше прикладів на сторінці.