Означає здатність діяти або виконувати функції, частіше в контексті роботи або дій у процесі. Може також відноситися до оперативного або практичного виконання завдань.
The operative system of the computer needs an update. [ ] [ ]
Оперативна система комп'ютера потребує оновлення.
The team worked in an operative manner to solve the problem. [ ] [ ]
Команда працювала оперативно, щоб вирішити проблему.
She has an operative role in the project. [ ] [ ]
Вона займає оперативну роль у проекті.
Оперативник — це особа, що виконує певні завдання, зазвичай в організаціях або в рамках служб. Ця роль може включати управління та прийняття рішень.
The operative solved the problem quickly. [ ] [ ]
Оперативник швидко вирішив проблему.
She worked as an operative in the emergency team. [ ] [ ]
Вона працювала оперативником у команді швидкої допомоги.
The operative gathered information for the report. [ ] [ ]
Оперативник зібрав інформацію для звіту.