Особа або об'єкт, що надає обґрунтування або пояснення для чогось, часто в юридичному контексті.
She needed a justifier for her decision to leave. [ ] [ ]
Їй потрібен був обґрунтувальник для рішення піти.
In studies, a justifier helps explain the results. [ ] [ ]
У дослідженнях обґрунтовувач допомагає пояснити результати.
The lawyer acted as a justifier for the contract. [ ] [ ]
Адвокат виступав як обґрунтовувач контракту.