infinitive

UK: /ɪnˈfɪnɪtɪv/
US: /ɪnˈfɪn.ə.t̬ɪv/

Іменник

інфінітив, неозначена форма дієслова

Безособова форма дієслова, яка вказує на дію без вказівки на конкретного виконавця. В англійській мові зазвичай починається з 'to'.

I want to eat ice cream. [ ] [ ]

Я хочу з'їсти морозиво.

She loves to dance. [ ] [ ]

Вона любить танцювати.

They need to study for the exam. [ ] [ ]

Їм потрібно вчитися до іспиту.

Прикметник

інфінітивний, неозначений

Прикметник, що описує дію або стан, який відображається у початковій формі дієслова без особового відмінювання.

I want to eat. [ ] [ ]

Я хочу поїсти.

He hopes to travel. [ ] [ ]

Він сподівається подорожувати.

She likes to dance. [ ] [ ]

Їй подобається танцювати.

Поширені запитання

Слово «infinitive» в англійській мові означає: Безособова форма дієслова, яка вказує на дію без вказівки на конкретного виконавця. В англійській мові зазвичай починається з 'to'.

Слово «infinitive» вимовляється як інфінітив (/ɪnˈfɪnɪtɪv/) у британській англійській та інфінітив (/ɪnˈfɪn.ə.t̬ɪv/) в американській.

Слово «infinitive» може перекладатися як: «інфінітив, неозначена форма дієслова», «інфінітивний, неозначений».

Приклад використання слова «infinitive»: «I want to eat ice cream.» (переклад: «Я хочу з'їсти морозиво.»). Більше прикладів на сторінці.