incapacity

UK: /ˌɪnkəˈpæsɪti/
US: /ˌɪn.kəˈpæs.ə.t̬i/

Іменник

нездатність, неспроможність (юридичне) обмеження правоздатності (дієздатності)

Стан, при якому особа не має можливості виконувати певні дії або обов'язки через фізичні чи психічні причини.

His incapacity to work was due to an injury. [ ] [ ]

Його нездатність працювати була спричинена травмою.

The incapacity of the team to cooperate led to their failure. [ ] [ ]

Нездатність команди співпрацювати призвела до їх провалу.

She has a temporary incapacity after the surgery. [ ] [ ]

У неї тимчасова непрацездатність після операції.

Антоніми

capacity

Поширені запитання

Слово «incapacity» в англійській мові означає: Стан, при якому особа не має можливості виконувати певні дії або обов'язки через фізичні чи психічні причини.

Слово «incapacity» вимовляється як інкапасіті (/ˌɪnkəˈpæsɪti/) у британській англійській та інкапасіті (/ˌɪn.kəˈpæs.ə.t̬i/) в американській.

Антоніми: capacity.

Слово «incapacity» може перекладатися як: «нездатність, неспроможність», «(юридичне) обмеження правоздатності (дієздатності)».

Приклад використання слова «incapacity»: «His incapacity to work was due to an injury.» (переклад: «Його нездатність працювати була спричинена травмою.»). Більше прикладів на сторінці.