Це прикметник, що описує людей або дії, які не проявляють належної пошани або відданості до релігійних вірувань чи традицій.
She considered his impious jokes offensive. [ ] [ ]
Вона вважала його нечестиві жарти образливими.
The impious actions of the king angered the people. [ ] [ ]
Нечестиві вчинки короля розгнівили народ.
He was punished for his impious behaviour in the temple. [ ] [ ]
Його покарали за нечестиву поведінку в храмі.