imperious

UK: /ɪmˈpɪriəs/
US: /ɪmˈpɪr.i.əs/

Прикметник

владний; деспотичний; диктаторський; гордовитий, пихатий; зарозумілий настійний, нагальний

Цей прикметник описує людину, яка має високі вимоги або любов до влади, і часто поводиться домінуючи чи владно.

His imperious manner made everyone feel uneasy. [ ] [ ]

Його домінуюча манера змусила всіх почуватися незручно.

She spoke in an imperious tone that demanded respect. [ ] [ ]

Вона промовила в владному тоні, що вимагав поваги.

The imperious queen commanded her subjects to obey her. [ ] [ ]

Владна королеви наказала своїм підданим підкорятися їй.

Синоніми

overbearing haughty prideful lordly

Поширені запитання

Слово «imperious» в англійській мові означає: Цей прикметник описує людину, яка має високі вимоги або любов до влади, і часто поводиться домінуючи чи владно.

Слово «imperious» вимовляється як імпе́ріус (/ɪmˈpɪriəs/) у британській англійській та імпе́ріус (/ɪmˈpɪr.i.əs/) в американській.

Синоніми слова «imperious»: overbearing, haughty, prideful, lordly.

Слово «imperious» може перекладатися як: «владний; деспотичний; диктаторський; гордовитий, пихатий; зарозумілий», «настійний, нагальний».

Приклад використання слова «imperious»: «His imperious manner made everyone feel uneasy.» (переклад: «Його домінуюча манера змусила всіх почуватися незручно.»). Більше прикладів на сторінці.