Словосполучення, що описує звук, який має високе звучання або тон, часто використовуваний в музиці або мові для створення піднесеного ефекту.
The high sounding piano notes filled the room. [ ] [ ]
Високі звуки фортепіано наповнили кімнату.
Her high sounding voice echoed in the hall. [ ] [ ]
Її високий голос лунав у залі.
We enjoyed the high sounding melodies of the orchestra. [ ] [ ]
Ми насолоджувалися високими мелодіями оркестру.