finite

UK: /ˈfaɪnaɪt/
US: /ˈfaɪ.naɪt/

Прикметник

обмежений; що має межу (математичне) кінцевий, обмежений (граматичне) особовий (про дієслово)

Обмежений, з визначеним числовим значенням або кількістю. Вживається у контекстах, де є чіткі межі або рамки.

There are a finite number of stars in the sky. [ ] [ ]

Є обмежена кількість зірок на небі.

The resources of the planet are finite. [ ] [ ]

Ресурси планети обмежені.

We have a finite amount of time to finish the project. [ ] [ ]

У нас є обмежений час, щоб закінчити проект.

Антоніми

infinite

Дієслово

обмежувати

Обмежений, має певну кількість; протилежне поняттю 'нескінченний'. Цей термін використовується для опису чогось, що має конкретні межі або обсяги.

There are a finite number of stars in the night sky. [ ] [ ]

У нічному небі є обмежена кількість зірок.

We have a finite amount of time to finish this project. [ ] [ ]

У нас є обмежена кількість часу, щоб завершити цей проєкт.

A finite set has a specific number of elements. [ ] [ ]

Обмежена множина має певну кількість елементів.

Поширені запитання

Слово «finite» в англійській мові означає: Обмежений, з визначеним числовим значенням або кількістю. Вживається у контекстах, де є чіткі межі або рамки.

Слово «finite» вимовляється як фа́йнайт (/ˈfaɪnaɪt/) у британській англійській та фа́йнайт (/ˈfaɪ.naɪt/) в американській.

Антоніми: infinite.

Слово «finite» може перекладатися як: «обмежений; що має межу», «(математичне) кінцевий, обмежений», «(граматичне) особовий (про дієслово)», «обмежувати».

Приклад використання слова «finite»: «There are a finite number of stars in the sky.» (переклад: «Є обмежена кількість зірок на небі.»). Більше прикладів на сторінці.