epileptic

UK: /ˌep.ɪˈlep.tɪk/
US: /ˌep.əˈlep.tɪk/

Прикметник

(медичне) епілептичний хворий на епілепсію

Прикметник, що описує стан або захворювання, пов'язане з епілепсією, неврологічним расстроєм, що викликає повторювані епілептичні напади.

The boy has an epileptic condition and needs special care. [ ] [ ]

Хлопець має епілептичний стан і потребує спеціального догляду.

He was diagnosed as an epileptic at a young age. [ ] [ ]

Йому поставили діагноз епілепсії в молодому віці.

She takes medication to control her epileptic seizures. [ ] [ ]

Вона приймає ліки, щоб контролювати свої епілептичні напади.

Іменник

епілептик; хворий на падучу

Це слово означає людину, яка страждає на епілепсію — неврологічний розлад, що викликає повторні епілептичні напади.

The epileptic had a seizure in the park. [ ] [ ]

Епілептик мав напад у парку.

The doctor treats epileptic patients regularly. [ ] [ ]

Лікар регулярно лікує епілептиків.

My brother is epileptic, but he manages it well. [ ] [ ]

Мій брат є епілептиком, але він добре з цим справляється.

Поширені запитання

Слово «epileptic» в англійській мові означає: Прикметник, що описує стан або захворювання, пов'язане з епілепсією, неврологічним расстроєм, що викликає повторювані епілептичні напади.

Слово «epileptic» вимовляється як епілептИЧНИЙ (/ˌep.ɪˈlep.tɪk/) у британській англійській та епілептИЧНИЙ (/ˌep.əˈlep.tɪk/) в американській.

Слово «epileptic» може перекладатися як: «(медичне) епілептичний», «хворий на епілепсію», «епілептик; хворий на падучу».

Приклад використання слова «epileptic»: «The boy has an epileptic condition and needs special care.» (переклад: «Хлопець має епілептичний стан і потребує спеціального догляду.»). Більше прикладів на сторінці.