dissonance

UK: /ˈdɪsənəns/
US: /ˈdɪs.ən.əns/

Іменник

(музичне) дисонанс, неблагозвучність різноголосиця, невідповідність; несхожість; розлад; відсутність гармонії

Слово означає нестійкість, розбіжність або конфлікт думок, почуттів чи звуків. Вживається в музиці, психології та соціальних науках.

The music had a lot of dissonance, making it feel unsettling. [ ] [ ]

Музика мала багато дисонансів, через що вона звучала тривожно.

Her feelings created a dissonance in their relationship. [ ] [ ]

Її почуття створили конфлікт у їхніх стосунках.

There was dissonance between what he said and what he did. [ ] [ ]

Існувала розбіжність між тим, що він говорив, і тим, що робив.

Синоніми

disagreement racket noise dissension

Антоніми

agreement harmony

Поширені запитання

Слово «dissonance» в англійській мові означає: Слово означає нестійкість, розбіжність або конфлікт думок, почуттів чи звуків. Вживається в музиці, психології та соціальних науках.

Слово «dissonance» вимовляється як дісонанс (/ˈdɪsənəns/) у британській англійській та дісонанс (/ˈdɪs.ən.əns/) в американській.

Синоніми слова «dissonance»: disagreement, racket, noise, dissension. Антоніми: agreement, harmony.

Слово «dissonance» може перекладатися як: «(музичне) дисонанс, неблагозвучність», «різноголосиця, невідповідність; несхожість; розлад; відсутність гармонії».

Приклад використання слова «dissonance»: «The music had a lot of dissonance, making it feel unsettling.» (переклад: «Музика мала багато дисонансів, через що вона звучала тривожно.»). Більше прикладів на сторінці.