dissociative

UK: /dɪˈsəʊ.ʃə.tɪv/
US: /dɪˈsoʊ.ʃə.t̬ɪv/

Прикметник

роз'єднуючий; дисоціюючий

Цей прикметник вживається для опису станів, коли людина відчуває відокремленість від своїх думок, почуттів або свідомості.

She feels dissociative during stressful situations. [ ] [ ]

Вона відчуває себе відірваною під час стресових ситуацій.

He experienced dissociative symptoms after the accident. [ ] [ ]

Після аварії у нього виникли дисоціативні симптоми.

Dissociative identity disorder can affect a person's behavior. [ ] [ ]

Дисоціативний розлад особистості може вплинути на поведінку людини.

Поширені запитання

Слово «dissociative» в англійській мові означає: Цей прикметник вживається для опису станів, коли людина відчуває відокремленість від своїх думок, почуттів або свідомості.

Слово «dissociative» вимовляється як дісосіетів (/dɪˈsəʊ.ʃə.tɪv/) у британській англійській та дісосітив (/dɪˈsoʊ.ʃə.t̬ɪv/) в американській.

Слово «dissociative» може перекладатися як: «роз'єднуючий; дисоціюючий».

Приклад використання слова «dissociative»: «She feels dissociative during stressful situations.» (переклад: «Вона відчуває себе відірваною під час стресових ситуацій.»). Більше прикладів на сторінці.