Цей прикметник описує стан роз'єднання або відокремлення від чогось, часто у психологічному контексті.
The memories became dissociated from reality. [ ] [ ]
Спогади стали відокремленими від реальності.
She had a dissociated experience during the event. [ ] [ ]
Вона мала відокремлений досвід під час події.
He felt dissociated from his emotions. [ ] [ ]
Він відчував себе відірваним від своїх емоцій.