dissenter

UK: /dɪˈsen.tər/
US: /dɪˈsen.t̬ɚ/

Іменник

( зазвичай D.) (церковне) розкольник; сектант; дисидент незадоволена, опозиційно настроєна особа

Людина, яка висловлює незгоду або виступає проти прийнятих думок, політики чи норм у суспільстві.

Many dissenters fought for their rights in history. [ ] [ ]

Багато диссентів боролися за свої права в історії.

The government often silenced dissenters. [ ] [ ]

Уряд часто замовчував диссентів.

The dissenter voiced his opinions during the meeting. [ ] [ ]

Диссент висловив свої думки під час зустрічі.

Поширені запитання

Слово «dissenter» в англійській мові означає: Людина, яка висловлює незгоду або виступає проти прийнятих думок, політики чи норм у суспільстві.

Слово «dissenter» вимовляється як дісе́нтер (/dɪˈsen.tər/) у британській англійській та дісе́нтер (/dɪˈsen.t̬ɚ/) в американській.

Синоніми слова «dissenter»: objector, contestant, protester, dissident.

Слово «dissenter» може перекладатися як: «( зазвичай D.) (церковне) розкольник; сектант; дисидент», «незадоволена, опозиційно настроєна особа».

Приклад використання слова «dissenter»: «Many dissenters fought for their rights in history.» (переклад: «Багато диссентів боролися за свої права в історії.»). Більше прикладів на сторінці.