disobedience

UK: /dɪs.əˈbiː.dɪəns/
US: /ˌdɪs.əˈbiː.di.əns/

Іменник

непокора, неслухняність, непослух

Стан непокори, що проявляється в невиконанні наказів чи правил, часто пов'язаний з протестом або відмовою підкорятися владі.

He faced consequences for his disobedience in class. [ ] [ ]

Він зазнав наслідків за свою непокору в класі.

The child's disobedience made his parents upset. [ ] [ ]

Непокора дитини розгнівала його батьків.

Disobedience can lead to punishment at school. [ ] [ ]

Непокора може призвести до покарання в школі.

Антоніми

obedience compliance

Поширені запитання

Слово «disobedience» в англійській мові означає: Стан непокори, що проявляється в невиконанні наказів чи правил, часто пов'язаний з протестом або відмовою підкорятися владі.

Слово «disobedience» вимовляється як дісобідіенс (/dɪs.əˈbiː.dɪəns/) у британській англійській та дісобідіенс (/ˌdɪs.əˈbiː.di.əns/) в американській.

Антоніми: obedience, compliance.

Слово «disobedience» може перекладатися як: «непокора, неслухняність, непослух».

Приклад використання слова «disobedience»: «He faced consequences for his disobedience in class.» (переклад: «Він зазнав наслідків за свою непокору в класі.»). Більше прикладів на сторінці.