dismissive

UK: /dɪsˈmɪs.ɪv/
US: /dɪˈsmɪs.ɪv/

Прикметник

звільняючий; що дає свободу

Відмова проявляти увагу або повагу до когось чи чогось; невизнання важливості.

He waved her off dismissively when she asked for help. [ ] [ ]

Він відмахнувся від неї зневажливо, коли вона попросила про допомогу.

Her dismissive attitude made it hard for him to express his feelings. [ ] [ ]

Її зневажливе ставлення ускладнило йому вираження своїх почуттів.

The boss gave a dismissive response to the workers' concerns. [ ] [ ]

Керівник дав зневажливу відповідь на занепокоєння працівників.

Поширені запитання

Слово «dismissive» в англійській мові означає: Відмова проявляти увагу або повагу до когось чи чогось; невизнання важливості.

Слово «dismissive» вимовляється як дісмісів (/dɪsˈmɪs.ɪv/) у британській англійській та дісмісів (/dɪˈsmɪs.ɪv/) в американській.

Слово «dismissive» може перекладатися як: «звільняючий; що дає свободу».

Приклад використання слова «dismissive»: «He waved her off dismissively when she asked for help.» (переклад: «Він відмахнувся від неї зневажливо, коли вона попросила про допомогу.»). Більше прикладів на сторінці.