Слово означає проявлення безнадійності або відчаю в думках чи діях. Використовується для опису ситуацій, коли людина відчуває глибокий сум або втрату надії.
She looked at the broken toy despairingly. [ ] [ ]
Вона безнадійно подивилася на зламану іграшку.
They waited despairingly for news about the missing child. [ ] [ ]
Вони безнадійно чекали новин про зниклу дитину.
He sighed despairingly when he realized he had lost his wallet. [ ] [ ]
Він безнадійно зітхнув, коли зрозумів, що втратив гаманець.