Цей прислівник описує стан, коли щось робиться в самотності, без надії або радості, часто в печальному або відлюдному настрої.
He sat desolately on the bench, waiting for his friend. [ ] [ ]
Він безнадійно сидів на лавці, чекаючи на свого друга.
She walked desolately through the empty streets. [ ] [ ]
Вона безнадійно прогулювалася порожніми вулицями.
They looked desolately at the closed doors of the park. [ ] [ ]
Вони безнадійно дивилися на зачинені ворота парку.