dependence

UK: /dɪˈpɛndəns/
US: /dɪˈpen.dəns/

Іменник

залежність, зумовленість несамостійність, підлеглість довір'я (юридичне) очікування рішення; перебування на розгляді (в суді, парламенті тощо) опора; джерело існування

Це поняття, яке вказує на стан або ситуацію, коли щось чи хтось потребує підтримки або допомоги від іншого. Зазвичай це пов'язано з емоційною чи фізичною необхідністю.

She has a dependence on her parents for emotional support. [ ] [ ]

Вона залежить від батьків у емоційній підтримці.

His dependence on coffee makes it hard for him to focus. [ ] [ ]

Його залежність від кави ускладнює йому зосередження.

The city's dependence on tourism affects its economy. [ ] [ ]

Залежність міста від туризму впливає на його економіку.

Поширені запитання

Слово «dependence» в англійській мові означає: Це поняття, яке вказує на стан або ситуацію, коли щось чи хтось потребує підтримки або допомоги від іншого. Зазвичай це пов'язано з емоційною чи фізичною необхідністю.

Слово «dependence» вимовляється як діпен́денс (/dɪˈpɛndəns/) у британській англійській та діпен́денс (/dɪˈpen.dəns/) в американській.

Синоніми слова «dependence»: habituation, dependency, addiction, dependance.

Слово «dependence» може перекладатися як: «залежність, зумовленість», «несамостійність, підлеглість», «довір'я», «(юридичне) очікування рішення; перебування на розгляді (в суді, парламенті тощо)», «опора; джерело існування».

Приклад використання слова «dependence»: «She has a dependence on her parents for emotional support.» (переклад: «Вона залежить від батьків у емоційній підтримці.»). Більше прикладів на сторінці.