Втручання або доказ, який підтверджує щось, особливо в юридичному контексті чи науці.
Her story was corroborant with the facts presented. [ ] [ ]
Її розповідь підтверджувала факти, які були представлені.
The scientist found corroborant results in the experiment. [ ] [ ]
Вчений знайшов підтверджувальні результати в експерименті.
The witness provided corroborant evidence in the trial. [ ] [ ]
Свідок надав підтверджувальні докази під час судового процесу.
Цей прикметник використовується для опису чогось, що підтверджує або зміцнює іншу ідею чи факт.
The evidence is corroborant to the witness's statement. [ ] [ ]
Докази підтверджують свідчення свідка.
Her research provides corroborant data for the theory. [ ] [ ]
Її дослідження надає підтверджуючі дані для теорії.
The corroborant findings strengthen the argument. [ ] [ ]
Підтверджуючі результати зміцнюють аргумент.