Прикметник, що означає змінний, який може змінюватись за формами, особами або числами, особливо в граматиці.
You need to conjugate the verb correctly. [ ] [ ]
Тобі потрібно правильно відмінити дієслово.
Conjugated verbs help us to understand who is doing the action. [ ] [ ]
Відмінені дієслова допомагають зрозуміти, хто виконує дію.
In English, you conjugate 'to be' as 'am', 'is', and 'are'. [ ] [ ]
В англійській мові ти відмінюєш 'to be' на 'am', 'is' та 'are'.
Змінювати дієслово за особами, числами, часами або іншими граматичними ознаками у різних мовах.
I can conjugate the verb "to be". [ ] [ ]
Я можу відмінювати дієслово "бути".
They will conjugate the verbs together. [ ] [ ]
Вони будуть разом відмінювати дієслова.
She conjugates verbs in her homework. [ ] [ ]
Вона відмінює дієслова у своїх домашніх завданнях.
Це форма слова, яка показує, як дієслово змінюється відповідно до особи, числа або часу.
We learn to conjugate verbs in English. [ ] [ ]
Ми вчимося відмінювати дієслова в англійській.
I can conjugate the verb 'to be'. [ ] [ ]
Я можу відмінювати дієслово 'бути'.
He knows how to conjugate regular verbs. [ ] [ ]
Він знає, як відмінювати регулярні дієслова.