confirmative

UK: /kənˈfɜːmətɪv/
US: /kənˈfɜrmətɪv/

Прикметник

що підтверджує (підкріпляє)

Цей прикmetник описує дії або інформацію, які підтверджують або підтверджують щось. Зазвичай використовується в контексті підтвердження фактів чи результатів.

The confirmative response showed that she agreed with the plan. [ ] [ ]

Підтверджувальна відповідь показала, що вона погодилася з планом.

The report provided confirmative evidence of the results. [ ] [ ]

Звіт надав підтверджуючі докази результатів.

He gave a confirmative nod to indicate he understood the instructions. [ ] [ ]

Він кивнув, підтверджуючи, що зрозумів інструкції.

Синоніми

collateral corroboratory corroborative

Поширені запитання

Слово «confirmative» в англійській мові означає: Цей прикmetник описує дії або інформацію, які підтверджують або підтверджують щось. Зазвичай використовується в контексті підтвердження фактів чи результатів.

Слово «confirmative» вимовляється як конфе́рматив (/kənˈfɜːmətɪv/) у британській англійській та конфе́рматив (/kənˈfɜrmətɪv/) в американській.

Синоніми слова «confirmative»: collateral, corroboratory, corroborative.

Слово «confirmative» може перекладатися як: «що підтверджує (підкріпляє)».

Приклад використання слова «confirmative»: «The confirmative response showed that she agreed with the plan.» (переклад: «Підтверджувальна відповідь показала, що вона погодилася з планом.»). Більше прикладів на сторінці.