Той, хто відмовляється від своєї релігії, віри або ідеології, часто переходячи до протилежної. Це слово може також вказувати на відступництво від раніше прийнятих уявлень.
The novel tells the story of an apostate who seeks forgiveness. [ ] [ ]
Роман розповідає історію апостату, який шукає прощення.
He became an apostate after leaving his childhood religion. [ ] [ ]
Він став апостатом, покинувши свою релігію дитинства.
An apostate may feel isolated from their former community. [ ] [ ]
Апостат може почувати себе ізольованим від своєї колишньої спільноти.
Той, хто відступає від своїх релігійних або політичних переконань; зрадник віри.
The town's leaders branded him an apostate for opposing their beliefs. [ ] [ ]
Лідери містечка назвали його відступником за те, що він заперечував їхні ідеї.
She was considered an apostate after leaving her religion. [ ] [ ]
Її вважали відступницею після того, як вона покинула свою віру.
He felt like an apostate after changing his political views. [ ] [ ]
Він почувався відступником після зміни своїх політичних поглядів.
Це слово вживається для позначення особи, що відреклася від своєї релігії чи ідеології, або відмовилася від вірності певним переконанням.
He apostatized from his faith years ago. [ ] [ ]
Він відрікся від своєї віри багато років тому.
She was considered an apostate by her community. [ ] [ ]
В її спільноті її вважали відступницею.
They often discuss the reasons someone might apostatize. [ ] [ ]
Вони часто обговорюють причини, чому хтось може відректися.