Прислівник, що описує спосіб дії, який є легким, невимушеним або безтурботним, часто вказуючи на певну безглуздість або віддаленість від серйозних проблем.
She airily waved goodbye and walked away. [ ] [ ]
Вона легко помахала на прощання та пішла геть.
The speaker talked airily about the challenges ahead. [ ] [ ]
Доповідач безтурботно говорив про труднощі попереду.
He airily dismissed the concerns of his friends. [ ] [ ]
Він легковажно відмахнувся від турбот своїх друзів.